15 травня2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 201/9400/22, провадження № 61-11651св24 (ЄДРСРУ № 127537118) досліджував питання щодо підсудності справ по спору між членом кооперативу та кооперативом про стягнення внесків.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ(див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначено, що «тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що: суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог. У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги».
Відповідно до статті 384 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Особливості ведення господарської діяльності кооперативами визначені Законами України «Про кооперацію».
За змістом положень статей 2, 6 Закону України «Про кооперацію» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).
У частині першій статті 8 цього Закону передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
На підставі статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
У статті 14 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу (частина третя статті 21 Закону України «Про кооперацію»).
(!) Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність із часу державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Ця правова позиція неодноразово висловлена та підтримана Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження № 12-92гс19).
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово зазначала, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України (див., зокрема постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 листопада 2024 року у cправі № 916/337/24 зроблено висновок, що:
«Законом України "Про кооперацію" та статутом встановлені особливості правового статусу асоційованих членів кооперативу, наділення їх як майновими правами (участь у формуванні майнових фондів кооперативу шляхом внесення внесків, переважне право на одержання паю при ліквідації кооперативу), так й іншими правами, зокрема, на участь таких асоційованих членів у господарській та іншій діяльності кооперативу. При цьому специфіка управлінських прав асоційованих членів кооперативу полягає в тому, що вони мають право брати участь у діяльності загальних зборів кооперативу з правом дорадчого голосу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №509/577/18 дійшла висновку, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі № 592/2083/15-ц дійшла висновку, що спір за позовом про стягнення з члена споживчого товариства несплачених додаткових пайових внесків, передбачених статутом, виник з корпоративних відносин, а тому його варто розглядати за правилами господарського судочинства.
Отже, з огляду на предмет спору асоційованих членів обслуговуючого кооперативу необхідно вважати носіями корпоративних прав, а відносини між кооперативом та його асоційованими членами, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, - корпоративними. Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що спір у даній справі виник між кооперативом та його асоційованим членом щодо стягнення членських внесків, які справляються для забезпечення поточної діяльності кооперативу, колегія суддів доходить висновку, що у силу положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Подібних за змістом висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 11.09.2024 у справах № 916/5232/23 та №916/5527/23, від 19.09.2024 у справі № 916/2670/23, в яких розглядалися аналогічні позови ОК "Золоті ключі-1" до асоційованих членів кооперативу про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, а також пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу.
Щодо посилань судів попередніх інстанцій на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18, колегія судів відзначає таке. У наведеній справі спір виник між обслуговуючим кооперативом та асоційованим членом щодо несвоєчасного виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості (первісний позов) та у зв`язку про відшкодування майнової та моральної шкоди (зустрічний позов). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18 вказала, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника та погодилася з тим, що суди правильно визначили цивільно-правову природу правовідносин між сторонами, і що предметом спору була відповідальність особи за несвоєчасне внесення інвестиційних коштів на будівництво квартир, які передані їй у власність, та відшкодування майнової і моральної шкоди. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини між сторонами (кооперативом та асоційованим членом цього кооперативу) мають інвестиційну природу, оскільки насправді виникли за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Водночас у справі, що переглядається, спір виник не у зв`язку із здійсненням відповідачем інвестиційної діяльності (фінансування будівництва), а стосується стягнення передбачених статутом членських внесків з асоційованого члена кооперативу на користь кооперативу. При цьому Велика Палата Верховного у справі №750/319/18 не вказувала про те, що між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членам зовсім не виникають корпоративні відносини, а лише вказала, що вони не виникають у повному обсязі. Відтак висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №750/319/18, не є подібними до спірних правовідносин».
Отже, якщо спірні відносини між сторонами пов`язані з майновою участю асоційованого члена кооперативу у діяльності кооперативу, які врегульовані також статутом кооперативу, то такі відносини засновані на членстві позивача у житлово-будівельному кооперативі. Ці відносини стосуються діяльності ОК «ЖБК та є корпоративними.
ВИСНОВОК: Якщо спір виник між кооперативом та його членом щодо стягнення членських внесків, які справляються для забезпечення поточної діяльності кооперативу, то у силу положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України така справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Матеріал по темі: «Придбання квартири через житлово-будівельний кооператив»